На протязі
2005-2016 років Президентам, Прем’єр-Міністрам, Міністрам і високопосадовцям
РНБОнадавалося багато інформації і матеріалів про
реальний стан справ. В березні-квітні 2015 року автором інформація було
направлено в Адміністрацію Президента України, голові фракції Блок Петра
Порошенко в Верховній Раді, а також в РНБО.
Спочатку були суцільні відписки (див. EzReklama, "Авіабудування
України – деградація прискорюється"), В
травні 2015 року на посаду в.о. президента ДП "Антонов" був призначений депутат
від блоку БПП Гвоздєв М.О., колишній автодилер. Він продовжив політику свого
попередника Ківи Д.С. та зайнявся піаром в українських ЗМІ. Автор неодноразово
звертався до вище приведених високопосадовців, що від призначення
автодилера ніяких змін на краще на ДП
"Антонов" не cталося і пропонував зустріч, а також
провести нараду в РНБО, але крім відписок
так нічого і не отримав. Також
авіабудівну галузь передали від Міністерства економічного розвитку і
торгівлі в підпорядкування ДК "Укроборонпром".

Слід зазначити
що коли Президентом був Ющенко В.А. і, навіть, коли Президентом був Янукович
В.Ф., у владі важко але можна було знайти адекватних і небайдужих людей. Автор
зустрічався і з Віце –Прем’єрами і з Міністрами і з високопосадовцями РНБО.
Зазвичай після зустрічі та бесіди вони брали перерву на декілька тижнів щоб по
своїх каналах перевірити те що я їм надавав. Після цього казали щоб готовив
Доповідну записку на ім’я
Президента, а також Програму першочергових дій.
Але не все так складалося як гадалося. Як тільки це виходило на самий
верх, то керівництво ДП "Антонов" з валізами доларів бігло до своєї "криші", а
та вже вирішувала їх проблему ("Зліт, посадка - і кишеня повна". Україна молода
3.10. 2008). Так близьке оточення Ющенко В.А. в кінці сказало "У нас і так
багато проблем з Юлею, тому ми не будемо з нею ще лаятися через авіабудування",
а оточення Януковича В.Ф. переказало, що до нього заходив Прем’р-Міністр і
говорив "Що в мене немає бізнесу, а ДП "Антонов" ледь чи не єдине джерело
доходу". Так що не Програми вирішують щось в країні, а гроші.

Оскільки від
високопосадовців нічого добитися не вдалося, то автор вирішив свій аналіз стану
авіабудування опублікувати в ЗМІ, щоб працівники авіабудівної галузі і громадяни,
що цікавляться авіацією, мали уявлення що реально діється в країні. Бо якщо вірити заявам і
піару керівництва ДП "Антонов" в
ЗМІ у них все прекрасно. Виявилося що простому
громадянину розмістити щось в українських ЗМІ практично нереально. Але знайшлися
в Україні декілька ЗМІ які розмістили мої статті, за що я їм дуже вдячний!:

Я часто
зустрічаюся і спілкуюся з провідними конструкторами (це еліта ДП "Антонов") та
іншими працівниками. Вони схвально ставляться до моїх публікацій, а також
розповідають що діється на підприємстві. На жаль я не все що вони розповідають
можу публікувати, щоб не підставити їх, а, наприклад, по фінансових
зловживаннях потрібні документи. Тому я пишу тільки те, що можу обґрунтувати і
доказати.

Від 11900
працюючих на ДП "Антонов" на мої публікації
прийшло тільки 2 негативних відгуки. Один від Солдатенко Б.В. це
колишній перший секретар райкому КПРС м. Києва. Ось витяг з його писанини в
інтернеті:"Встретившись с Анатолием в приемной
"Антонова" я не узнал его, это был до крайности озлобленный человек, который на
мой вопрос продолжает ли он работать с а/к "Волга-Днепр", "Полет" и
заводом "Авиастар", что-то пробормотал и агресивно начал распрашивать о
контракте с а/к "SilkWay".

Ну Ви ж
розумієте, що перший секретар, це така, прости господи, спеціальна порода людей
в якій на генетичному рівні закладено брехати, викручуватися і вислуговуватися
перед керівництвом. І ще у розумних людей виникне питання, а причому тут
колишній секретар райкому КПРС і авіабудування? Відповідаю. Коли Ківу Д.С. в
2014 році зняли з посад то Солдатенко Б.В. разом з другими комуняками створили
Суспільну раду по захисту українського авіабудування, а насправді Ківи Д.С (не
знаю чи давали їм гроші і скільки). За це його взяли радником на ДП
"Антонов". Слід відмітити що таких
радників, помічників, колишніх тупих (я їх особисто знаю) урядовців, які
приймали участь в руйнуванні авіабудівної галузі і других прохіндєїв на "Антонові"
багато і їх не скорочують, а скорочують конструкторів.

Що було
насправді. Дійсно тільки одне, що ми випадково зустрілися в приймальні в.о.
президента "Антонов" в серпні 2015 року, оскільки я домовився з Гвоздєвим, про
зустріч і про можливе моє повернення на "Антонов" і в мене був прекрасний
настрій (у мене є 2 свідки – це секретарі Гвоздева М.О. і Ківи Д.С.) і ми
багато з ними шуткували. А дальші все що
він пише не знаю як назвати, бо це навіть не брехня це наклеп. Він почав
хвалитися переді мною своїми успіхами і як він підписав чи то протокол чи то
контракт з азербайджанською а/к на поставку
10 літаків Ан-178. Потім, він мабуть думав, що Ківа Д.С. досиджує
останні дні, а тому почав його "поливати", що по його вині зірвалося багато
перспективних контрактів і т.д. Також він
жалівся, що створив Суспільну раду а вона нікому не потрібна, підписав контракт з Азербайджаном а йому не
заплатили. Він тримав в руках два аркушики друкованого тексту, які хотів особисто передати Гвоздеву М.О., а тому
7 днів просидів в приймальні. Побачивши Гвоздева він підскочив з стільця і
вподобався цуциком який побачив свого хазяїна (жаль хвоста не було щоб виляти
для повноти картини), але той тільки привітався з ним. І так, як він мені
розповів, 7 днів підряд. Після він
показав мені, що було написано на одному з аркушів: "Що Іран не буде працювати
з ДП "Антонов" поки на посаді знаходиться нинішнє керівництво". (Після зняття
санкцій з Ірану черги стоять, щоб
попасти на цей ринок).

Відгук від Галуненко Е.А.:

і т.д. в такому ж стилі. Я його знаю вже мабуть років 27, а останні
10 років я взагалі з ним не перетинався і чому йому знадобилося мене лаяти, а
не по абзацах розібрати і проаналізувати мої публікації я не знаю. Я знаю тільки
що для його рівня розумового розвитку це
недосяжне.Що
коротко про нього можна сказати – все що йому забажалося з самого дитинства
папа підносив на блюдечку з золотим обідком. Потім, дякуючи своїм зв’язкам, папа
вивчив його на пілота-випробовувача. Але оскільки після 2005 року випробовувати
стало нічого, а літати на літаках Ан-124-100 важка* і, часом, ризикована
робота, то папа пристроїв сина на адміністративну посаду. Сидиш дома, поки
екіпажі ішачать за тридев’ять
земель, і отримуєш такі ж гроші.

*Пояснення.
Військовий літак Ан-124 створювався в кінці 1970-х початку 1980-х років а тому і кабіна пілотів і обладнання
вже давно застаріли. Керівництво ДП "Антонов" починаючи з 2009 року на авіашоу
МАКС (Росія) піарилося, що от от проведуть глибоку модернізацію цього літака,
зроблять "скляну" кабіну пілотів і встановлять сучасне обладнання. Але так все
і залишилося пустими балачками. Тому, в порівнянні з пілотами-операторами, що
літають на сучасних пасажирських і військових
літаках, пілоти літаків Ан-124-100 це
майстри самого високого класу. Літати їм приходиться по декілька тижнів,
а то і місяців по всіх континентах, а це і зміна часових поясів і кліматичних
умов. Літають також в гарячі точки - Афганістан, Ірак і Африку базуючись на
другорядних і військових аеродромах. Так що це дуже надскладна і виснажлива
праця.

Оскільки
професійних успіхів у Галуненко Е.А. ніколи не було і немає, а навпаки, з
керованого ним підрозділу в останні роки звільнилася ціла низка досвідчених
пілотів і др. (Підготовка пілота, особливо на літак Ан-124-100, дуже
довготривала і фінансово затратна, а це
втрата мільйонів і мільйонів доларів для ДП "Антонов" і його вже б давно
звільнили з посади якби не папа). Крім того і йому, щоб втриматися на посаді,
приходиться вислуговуватися (це в них сімейне) перед керівництвом. Так
Галуненко, коли Ківу Д.С. в 2014 році зняли з усіх посад, готовив і підписував
лист від імені пілотів – випробовувачів Президенту України в якому говорилося,
що якщо Ківу Д.С. не відновлять на посаді, то це буде ледь чи не трагедія для
світового авіапрому. Хоча він прекрасно знає, що трагедією для українського
авіапрому стало, коли Ківу Д.С. призначили на посаду генерального конструктора,
а потім і президента ДП "Антонов".

Також, в цей же час другі лизоблюди зганяли
працівників на мітинги митинги и збирали
подписи в підтримку Ківы Д.С. Збирачі
підписів "мотивували" працівників просто: "Не підпишеш в цьому списку, побачиш
себе в другому списку (на скорочення)".

Хоча і перші і другі прекрасно знають, що а ні
листи а ні мітинги а ні "Суспільні ради" з головуючим Кравчуком Л.М. нічого в
країні не вирішують, а все вирішують
тільки гроші! (Дмитро Семенович це прекрасно доказав, вернувши собі посади).
Але це спосіб показати "хазяїну" як вони за нього вболівають і таким чином
втриматись на посадах чи отримати нові посади і матеріальні дивіденди. Завтра,
з таким же завзяттям, вони будуть доказувати свою відданість новому керівнику.
При цьому всі вони дуже забезпечені і багаті люди, на відміну від
конструкторів. Холуйством в країні можна
досягти значно більших матеріальних статків, чим професіоналізмом.

Галуненко Е.А.
відзначився і на пропагандистській ниві,
коли в інтернеті з’явилися фото літака Ан-178 з стальними пластинами в
вантажній кабіні і спеціалісти визначили це, як проблеми з центровкою літака.

Якщо це таке
досягнення ДП "Антонов", то навіщо ж його так старанно приховувати? Потрібно в
стилі Стіва Джобса, коли він презентував iPhone, щоб
Галуненко Е.А. з металевою пластиною
вийшов перед телекамерами і показав, що
українці не ликом шиті і що наш винахід по деяким параметрам навіть
перевершує досягнення Apple.
Наприклад, більший за розмірами і вагою,
не горить та й виробляється за 18 хвилин за допомогою болгарки. Але все що він
пише це суцільна некомпетентність і брехня.

По перше: видно
що металеві пластини розміщені зразу за шахтою аварійного покидання і старанно
замасковані та закріплені спеціальним
пристроєм в ніші. Зараз, коли поспіх з
початком випробувань пройшов (спішили щоб спасати Ківу Д.С.), то балласт уже
приховали під підлогою в передній частині грузової кабіни.

По друге: який
зв’язок з балластом
близько 1300 кг і с "максимальными весами"? Екземпляр для
випробування на міцність Ан-178 будевипробовеватися не раніше весни 2017 року– тілько тоді і розпочнуться
польоти з максимальною вагою і на максимальні навантаження.

По третє: ще
ніхто в світі, в тому числі і в "Антонов", ніколи не використовував металеві пластини в випробувальних польотах
на центровку, в основному блоки з
бетону, спеціальні чугунні чушки і самохідну техніку. І як закріпити 15 тон (це
максимальна вантажопідйомність) металевих пластин в літаку, якщо видно, що вони
не мають ні отворів ні вузлів для
кріплення. І ще, система водяного баласту дозволяє значно скоротити час і
витрати на випробування, а не металеві пластини. І оце такі "спеціалісти" зараз знаходяться на
керівних посадах на ДП "Антонов"!

Я хотів би дати
пояснення для незаангажованих людей. Коли лікар ставить діагноз хворому, то
ніхто не говорить що він поганий, озлоблений і т.д. Я ставлю діагноз
авіабудівній галузі України - як вона з здорового організму за 10 років стала
лежачим хворим з признаками недоумковатості.
Якщо знаєш що за хвороба і які причини до цього призвели тоді можна і
правильно "лікувати".

Я ж не лаю Ківу
Д.С. і не обзиваю його поганими словами, а тільки показую що він вміє робити,
лише те що він робить і до чого це призвело. Я можу назвати Ківу Д.С. тільки
"видатним академіком". Дійсно він
академік НАНУ і академік інженерної академії, а чому в лапках, тому що
багато людей знають як він отримав ці звання. Я ж не називаю його, наприклад,
"дурень", тому що він дуже розумний і хитрий, який за 10 років обвів кругом
пальця, "купив" і пересидів на державному підприємстві 2 Президенти, 6 Прем’єр-Міністіів і велику
купу чиновників в Уряді. Це тільки Ківа Д.С. зміг "впарити" саудитам літак
50-річної давнини з новою начинкою - Ан-132.

Хотів би ще
трохи повернутися до літака Ан-178 чому він вийшов таким проблемним і чому
розробляли літак на заміну літаку Ан-12, а вийшло незрозуміло що. Якщо зібрати
до купи всі факти створення цього літака, то вийде підручник для першокурсників
авіаційних університетів під назвою "Як не треба розробляти літаки". Але вже
мабуть і нинішні першокурсники знають, що не можна створити літак на заміну
Ан-12 використовуючи крило від літака Ан-148. Я вже частину фактів привів в
статті "Авіабудування України – імітація продовжується". А ось як це
починалося. До мого товариша на рубежі 2009/2010 років підійшов головний
конструктор по міцності , дуже наближена до Ківи Д.С. людина, і сказав: "Дмитро
Семенович дуже переживає, так як багато років знаходиться на посаді
генерального конструктора, а нового літака так і не розробив". Оскільки товариш
займався старими літаками Ан-12, то він сказав, що потрібно розробляти літак на
заміну Ан-12. Можливо це і стало початком робіт по літаку Ан-178. Читачі мабуть
подумають що автор пише нісенітницю? І ще подумають, що на такому відомому
підприємстві як ДП "Антонов" повинен бути досвідчений керівник по перспективі
середнього віку (40-50 років), креативний, який генерує ідеї, аналізує ринки і
тенденції світового авіабудування з урахуванням нових досягнень і
технологій та розробляє аванпроекти
нових літаків на 10-20 років на майбутнє. А от Ви і помиляєтесь! На посаді
замісника генерального конструктора по перспективі сидить 82-річний Богданов
О.К., людина яка не має авіаційної освіти, мало розуміє і розбирається в
авіабудуванні і займається доносами. Але
зате так вміє вислуговуватися перед керівництвом, що став замісником Ківи Д.С.. Останні 20 років
в нього тільки 2 думки в голові, як догодити начальникові і "лишь бы день
продержаться да ночь простоять". Коли на початку 1990-х років ми розробляли
літак Ан-218 (я тоді був замісником Балабуєва П.В. по цьому проекту) то ми
часто зустрічалися в генерального конструктора. Ось як він працював. Отримавши
завдання від П.В. передавав його в відділ. Після того як спеціалісти готували
матеріали ми збиралися в кабінеті П.В.. Богданов О.К. сідав в стороні, а
спеціалісти робили доклад і коли це подобалося генеральному конструктору, то
Богданов говорив "що ми це зробили", а коли не подобалося, то тут же дорікав
підлеглим "я ж вам казав, а ви не зробили". Краще за всіх його
охарактеризував наш знаменитий розробник
механізації крила ( не можу назвати його ПІБ, щоб ще часом не звільнили з
"Антонов"). Він якось летів з Балабуєвим П.В. в літаку і сказав йому: "Петро
Васильовичу а чому Ви не звільните Богданова? Від нього шкоди більше ніж
користі!". На жаль так можна сказати про більшість нинішніх керівників не тільки на "Антонові" а і в державі.

Коли автодилери
стали керувати ДП "Антонов" вони захотіли внести і свій вклад в досягнення
українського авіабудування. Вони об’явили всеукраїнський конкурс для того, щоб дати
літаку Ан-178 нову назву(до них йому придумали назву "Дельфін"). Я по
телевізору чув, що найбільшу кількість голосів набрала назва "Бендера". Мабуть
їм хтось підказав, що з такою назвою, вони зможуть продавати цей літак тільки
на своїй малі Батьківщині в західній Україні, та й то в вигляді дерев’яних
іграшок. Так що перший "блин вышел комом". Зате вони відзначилися на авіашоу Фарнборо
(Великобританія), яке відбулося в липні
2016 року:

Нове керівництво
не вміє нічого створювати, зате вони знають 1001 спосіб як піаритися і "пиляти" державні кошти. Ось хоча
би взяти розробку бойового літака, який замовило Міністерство оборони і який
буде розробляти ДП "Антонов". Якщо
опрацювати всю інформацію, що є в відкритому доступі, то зовсім незрозуміло що
реально зможе робити цей літачок не тільки в зоні АТО (там збивали з ПЗРК все
що туди залітало ), а тим паче на полі
бою. Якщо порівняти цей літачок з старими літаками Миг-29 і Су-27
радянського виробництва, то це буде як курка проти орла. А якщо порівняти з
сучасними літаками які виробляються в Росії
Су-30СМ, Су-34, Су-35, Миг-35 і, не доведи господи, з ПАК-ФА (винищувач 5-го покоління), то це взагалі
буде пусте місце. Ось і виникає питання, а навіщо вкладати величезні кошти МО
України в пусте місце? Єдине що напрошується – "пиляти". Такий шлях вже
був пройдений при побудові літака Ан-70 для МО України. За 11 років
збудували тільки фюзеляж і при цьому зникли сотні мільйонів гривен!

А тепер,
оскільки зараз в українських ЗМІ
стількигаласу, повернемося до літака Ан-225 "Мрія". В травні цього року він
здійснив перший комерційний рейс. Вантаж - генератор масою близько 130 тон.
Якщо ще взяти різне обладнання щоб його завантажити і розмістити в літаку то
загалом може вийти до 140-145 тон. Тоді виникає питання а навіщо
використовувати літак Ан-225, якщо Ан-124 може транспортувати вантажі масою до
150 тон, та ще й з значно з меншими витратами? Відповідь – для піару. Подивіться скільки інформації приділили цій
рядовій події українські ЗМІ. Коли нема досягнень треба показувати громадянам
цирк. Мало цирку – запускаємо "утку".
Зараз в ЗМІ запустили таку "утку", що
нібито креслення по літаку Ан-225 вже передали в Китай, що Китай буде серійно
будувати цей літак, що цей літак буде використовувати китайська армія, а ДП
"Антонов" спростовує інформацію, що вони не передавали креслення в Китай і тому
подібне. "Патріоти" виступають з різкими заявами, як можна національне надбання
продавати в Китай, це все одно що Батьківщину продати і таке інше.

Оскільки я 22
роки, починаючи з початку його створення, займався літаком Ан-225 то я не
витримав такого знущання з здорового глузду
написав і направив відкритого
листа на адресу Президента України (він є і інтернеті). Там я написав:
"Шановний Петро Олексійович! Так звані нові "авіаційні менеджери" надають Вам
недостовірну інформацію, на основі якої Ви робите заяви в ЗМІ та даєте
доручення прорахувати скільки коштує добудова 2-го літака Ан-225, який вже
давно нікому не потрібний… Прошу Вас дати вказівку секретару РНБО А. Турчинову
провести нараду по питанях зв, язаних з збереження авіабудівної галузі та
призначити виступи з доповідями…". Далі я назвав ПІБ . З Адміністрації
Президента листа відразу відправили в РНБО. Боюсь що як завжди його пофутболять
далі в ДК "Укроборонпром" а звідти отримаю листа від т.в.о. А. Херувімова з
приблизно такою відповіддю, як слова відомої пісні – "Все хорошо прекрасная
маркиза все хорошо!".

Літак Ан-225
створювався для транспортування різних ракетно-космічних носіїв і в першу чергу для ОК "Буран" на базі літака
Ан 124. Всі зазначені об'єкти були розташовані на зовнішній підвісці на верхній
частині фюзеляжу. Також передбачалося створення на базі літака Ан-225
багаторазової авіаційно-космічної системи. (Про все це більш детально можна
прочитати в статті "Історія створення
літака Ан-225"). Тому в літаку, на відміну від літака Ан-124, відсутній задній
вантажний грузолюк, а завантаження вантажів через передній грузолюк дуже
тривалий процес. В основному через передній грузолюк завантажують важкі
моновантажі. А таких моновантажів в світі одиниці, тому що моновантажі масою до
130 тонн перевозять літаки Ан-124-100. Якщо ж говорити про перевезення
генеральних вантажів на палетах, піддонах і контейнерах то обидва літаки значно
програють спеціальним вантажним літакам створеним на базі пасажирських літаків,
наприклад В-747, так як собівартість перевезення значно вище.

От якби
керівництво "Антонов"не прос..ло, коли в США створювали
авіаційно-космічну систему "Стратоланч", то тоді це було б більш ймовірно. Тому
що для таких унікальний завдань і створювався цей літак!

Щодо інтересу
китайців до цього літака то це велике перебільшення до того ж спеціально роздуте
ЗМІ. Якщо якась невідома китайська логістична фірма підписала з ГК "Антонов"
рамкову угоду, то це більше зроблено для піару обох підписантів і може, в
більшій мірі, для другого. Я думаю що наші майстри піару, які керують
"Антонов", щось пообіцяли китайцям, щоб ті запустили цей фейк. Я міг би все це
більш детально розписати чому це нереально, але скажу коротко:

Коротше навіть не хочеться цю маячню
коментувати. Але зате
в українських ЗМІ прямо шалений ґвалт про цей проект. А як піариться
керівництво ДП "Антонов" - прямо зірки ТВ. Оскільки виробництва літаків в
Україні немає то хай хоч вигадками тішаться. Як то кажуть "чим би дитя не тішилося лиш би не плакало"!

Вовнянко А.Г.
керівник підрозділу по створенню
нових сплавів і полуфабрикатів для літака Ан-124 (1976-1982 р.р.), провідний
конструктор в службі літака Ан-70 (1982-1985), керівник служби провідних
конструкторів по літаку Ан-225 "Мрія" (1985-1989), зам. головного конструктора
по літаках Ан-218, Ан-124, Ан-124-100, Ан-225, Ан-325 та їх модифікаціях, а
також авіаційно-космічних системах
(1989-2005), к.т.н.